Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

22. Заздалегідь не обіцяне приховування умисного вбивства, передбаченого ст. 115 КК, а також вбивства через необережність двох або більше осіб (ч. 2 СТ. 119 КК) тягне кримінальну відповідальність за ст. 396 КК. Кримінальна відповідальність за заздалегідь не обіцяне приховування інших видів вбивства, зазначених у розділі II Особливої частини КК, не передбачена.

23. Вимога закону про всебічне, повне і об’єктивне дослідження усіх обставин вчиненого злочину, обов’язкове при розгляді будь-якої справи, повинна особливо враховуватися у справах про умисні вбивства, оскільки до винного у вчиненні цього злочину за обтяжуючих обставин може бути застосоване довічне позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 КК довічне позбавлення волі призначається лише у випадках, спеціально передбачених КК, і за умови, що суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Призначення цього покарання повинне мотивуватись у вироку з обов’язковим наведенням обставин, які, на думку суду, перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк. Якщо винуватими у вчиненні злочину визнано кількох осіб, яким призначається довічне позбавлення волі, у вироку мають бути окремо наведені відповідні мотиви щодо кожного з них (абз. 2 п. 2 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи»).

24. За ступенем суспільної небезпечності умисні вбивства поділяються на:

а) умисне вбивство без обтяжуючих і без пом’якшуючих обставин^ч. 1 ст. 115 КК);

б) умисне вбивство за обтяжуючих обставин (ч. 2 ст. 115 КК);

в) умисне вбивство за пом’якшуючих обставин (статті 116—118 КК). Умисне вбивство, вчинене за наявності як обтяжуючих, так і пом’якшуючих обставин, належить кваліфікувати як вбивство за пом’якшуючих обставин. Зокрема, вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого, або при перевищенні меж необхідної оборони чи у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, хоча б його і вчинено з ознаками особливої жорстокості шляхом спричинення великої кількості тілесних ушкоджень, або в присутності близьких потерпілому осіб, необхідно кваліфікувати відповідно за статтями 116 чи 118 КК.

Так, П. засуджено за умисне вбивство без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин за те, що він на подвір’ї будинку свого брата П. М. із помпової рушниці умисно вбив К. Я. Суд, визнавши П. винним в умисному вбивстві, не зазначив у вироку, з яких мотивів було вчинено цей злочин. Було встановлено, що потерпілий К. Я. вчинив протиправні дії — зайшов на подвір’я, почав вимагати гроші у П. М., ображав та бив його. З метою припинити це протиправне посягання й захистити свого брата П. вибіг із будинку з рушницею і, коли К. Я. кинувся до нього, вбив його пострілом. Разом з тим, П., захищаючи брата і себе від посягання з боку К. Я., застосував таку зброю і завдав потерпілому такої шкоди, які явно не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, тобто перевищив межі необхідної оборони. За таких обставин Верховний Суд України перекваліфікував дії П. на ст. 118 КК (ВВСУ. - №3. - 2002. - С. 17-18).

25. Частина 1 ст. 115 КК передбачає відповідальність за вбивство без обтяжуючих та без пом’якшуючих обставин (так зване просте умисне вбивство). Ця норма застосовується у випадках, коли умисне вбивство не містить ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК та статтями 116—118 КК. Необхідно ретельно дослідити усі обставини умисного вбивства з тим, щоб жодна обтяжуюча або пом’якшуюча його ознака не залишалася нез’ясова-ною. І лише в разі відсутності таких ознак можлива кваліфікація за ч. 1 ст. 115 КК. Наявність у вчиненому умисному вбивстві обтяжуючих або пом’якшуючих обставин, не передбачених в зазначених статтях, не виключає застосування ч. 1 ст. 115 КК і може враховуватися при визначенні конкретної міри покарання.

Цією статтею звичайно охоплюються вбивства в бійці без ознак хуліганства, з помсти на ґрунті особистих стосунків, із почуття жалю до потерпілого та деякі інші.

26. У випадках умисного вбивства у бійці особи, що б’ються, як правило, не мають заздалегідь обдуманого умислу позбавити життя когось з учасників бійки. Частіше за все тут має місце неконкретизований умисел, коли винний, завдаючи ударів супернику, припускає можливість спричинення останньому будь-якої шкоди, в тому числі й смерті, яка фактично настає.

Вбивство у бійці або сварці за відсутності обтяжуючих обставин повинно кваліфікуватися як просте умисне вбивство незалежно від того, за чиєю ініціативою виникла бійка або сварка. Слід мати на увазі, що позбавлення життя на ґрунті особистої сварки, яка переросла в бійку, може кваліфікуватися за ч. 1 ст. 115 КК за умови, що відсутні обтяжуючі обставини, передбачені в ч. 2 ст. 115 КК. Так, зокрема, вбивство у бійці, вчинене з хуліганських мотивів, повинно кваліфікуватися за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК. Вирішальне значення в таких випадках має наявність або відсутність хуліганського мотиву (див. п. 39 коментарю).

При вбивстві в бійці можуть мати місце й пом’якшуючі обставини, що дає підстави для кваліфікації його як вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК) чи при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК). У випадках, коли умисне позбавлення життя в бійці вчинено у стані необхідної оборони без перевищення її меж, або при затриманні зло-чинця без перевищення необхідних для цього заходів, ці дії не містять складу вбивства.

Внаслідок бійки може мати місце вбивство через необережність, яке кваліфікується за ст. 119 КК. Тому з’ясування мотивів і обставин вчиненого у бійці вбивства є надзвичайно важливим.

27. За частиною 1 ст. 115 КК кваліфікуються також випадки вбивства з помсти на Грунті особистих стосунків. Йдеться про випадки, коли винний, вчиняючи вбивство, намагається помститися потерпілому, будучи незадово-леним його поведінкою.

Так, Верховний Суд України визнав наявність складу злочину, що розглядається, в діях X., яка вбила свого чоловіка. Як встановлено у справі, чоловік X. в стані сп’яніння затіяв сварку і переслідував К., яка була змушена сховатися від нього у сусідів. Повернувшись вночі додому і побачивши, що X. спить, вона вдарила його сокирою по голові, внаслідок чого X. помер (Рад. право. — 1961. — № 6. — С. 132-133).

Вбивство з помсти кваліфікується за ч. 1 ст. 115 КК тоді, коли воно не пов’язане з виконанням потерпілим або його близьким родичем службового або громадського обов’язку. В протилежному випадку відповідальність настає за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК (див. п. 40 коментарю).

Вбивство з помсти на ґрунті особистих стосунків можливе у зв’язку з різними діями потерпілого. Такий вид вбивства може бути вчинений у зв’язку зі здійсненням потерпілим якихось неправомірних або аморальних дій. При цьому у випадках, коли неправомірні дії потерпілого виявилися в протизаконному насильстві, систематичному знущанні або тяжкій образі, для застосування ч. 1 ст. 115 КК необхідно виключити стан сильного душевного хвилювання, наявність якого може дати підстави для застосування ст. 116 КК.