Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Так, Т. був засуджений за замах на умисне вбивство за те, що під час сварки і бійки з К. ударив його в груди ножем, але останньому удалося врятуватися завдяки своєчасній медичній допомозі. Розглянувши цю справу за касаційними скаргами засудженого та його захисника, Верховний Суд України вказав, що посилання скаржників на те, що замах на вбивство вчинено в стані сильного душевного хвилювання, є необгрунтованими, оскільки потерпілий не здійснив щодо Т. протизаконних дій, а навпаки, правомірно захищався від самого Т., який перший розпочав сварку і бійку. Крім того, у справі встановлено, що Т. вчинив замах на вбивство К. вже після припинення бійки між ними. У зв’язку з цим кваліфікація дій Т. була залишена без змін (Рад. право. — 1986. — № 9. — С. 81). ^

Вбивство з помсти може бути вчинене у зв’язку з правомірними та етичними діями потерпілого (наприклад, вбивство винним свого родича за те, що останній неодноразово дорікав йому в аморальній поведінці).

Судова практика кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК випадки вбивства з помсти за несплату боргу, вбивство, вчинене при охороні особистого майна, а також вбивство на ґрунті того, що потерпілий без дозволу користувався майном винного. У цих випадках мотивом позбавлення життя є помста за матеріальну шкоду, заподіяну винному. Оскільки останній в даних випадках, вчиняючи вбивство, ніякої матеріальної вигоди не одержує, його дії не можуть кваліфікуватися за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК як вбивство з корисливих мотивів.

Вбивство з помсти, незалежно від місця його вчинення, не може кваліфікуватися як вбивство з хуліганських мотивів.

28. Одним з видів простого умисного вбивства є вбивство з ревнощів. Йдеться про випадки, коли винний відчував недовіру, сумніви щодо чийогось кохання та вірності, що спонукало його вчинити вбивство.

Вбивство з ревнощів тягне відповідальність за ч. 1 ст. 115 КК незалежно від того, чи були ревнощі обґрунтованими або уявними. Потерпілим у цих випадках може бути як особа, підозрювана або викрита в невірності, так і інші особи.

Вбивство з ревнощів не може вважатися простим і кваліфікуватися за ч. 1 ст. 115 КК, якщо мають місце обтяжуючі обставини, передбачені ч. 2 ст. 115 КК. Наприклад, вбивство із ревнощів жінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності, тягне відповідальність за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК.

Вбивство з ревнощів може бути вчинено в стані сильного душевного хвилювання і підпадати під ознаки ст. 116 КК, яка повинна застосовуватися в цих випадках (див. коментар до ст. 116 КК).

29. За ч. 1 ст. 115 КК кваліфікуються випадки умисного вбивства, вчиненого на прохання потерпілого. Так, наявність складу злочину, що розглядається, було встановлено в діях Б., який на прохання К. вбив його двома пострілами з рушниці.

Судова практика відносить сюди також випадки умисного вбивства з почуття жалю до потерпілого, внаслідок порушення правил караульної служби, порушення правил застосування зброї представником влади та деякі інші. Важливо, щоб у цих випадках виключалася наявність обтяжуючих та пом’якшуючих обставин, передбачених ч. 2 ст. 115 та статтями 116— 118 КК.

30. Чинне законодавство не розглядає як вбивство при обтяжуючих обставинах вбивство з використанням безпорадного стану потерпілого, за винятком вбивства малолітньої дитини, відповідальність за яке передбачено у п. 2 ч. 2 ст. 115 КК. Тому вбивство потерпілого, який внаслідок віку, стану здоров’я, сп’яніння, сну тощо не міг чинити опір вбивці, в разі відсутності ознак ч. 2 ст. 115 КК підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК.

П. у стані сп’яніння повертався додому. Колгоспний сторож, який зустрівся йому, звернувся до нього з проханням допомогти відвести додому дуже п’яного С., який лежав на дорозі. П. намагався підняти С., але останній чинив опір, і між ними виникла бійка. Після того як їх розняли, С. заснув у придорожньому кюветі. П. пішов додому, узяв там великий тупий предмет і, повернувшись до місця бійки, спричинив сплячому С. тяжкі тілесні ушкодження, від яких той номер. Пленум Верховного Суду України визнав П. винним у вчиненні умисного вбивства без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин (Рад. право. — 1966. — № 8. — С. 99).

31. Найбільш небезпечним видом вбивства є умисне вбивство за обтяжуючих обставин, перелічених в пунктах 1—13 ч. 2 ст. 115 КК. Для застосування ч. 2 ст. 115 КК досить наявності хоча б однієї із зазначених в ній обтяжуючих обставин.

Перелік обтяжуючих обставин, зазначених у ч. 2 ст. 115 КК, є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає. Якщо умисне вбивство вчинено за обтяжуючих обставин, зазначених у двох або більше пунктах ч. 2 ст. 115 КК, то при кваліфікації такого вбивства повинні бути вказані всі пункти.

При засудженні особи за кількома пунктами ч. 2 ст. 115 КК покарання за кожним пунктом цієї статті окремо не призначається. Проте при його призначенні необхідно враховувати наявність у діях винного кількох кваліфікуючих ознак умисного вбивства як обставин, що впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину (п. 18 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи»).

32. Пункт 1 ч. 2 ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство двох або більше осіб. Умисне вбивство має кваліфікуватися за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК за умови, що їх вбивство охоплювалось єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК не має (п. 5 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи»),

Дії особи не можуть кваліфікуватися за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК, якщо не доведено, що її умисел був спрямований на позбавлення життя двох або більше осіб. У випадках, коли умисне вбивство двох або більше осіб не охоплювалося єдиним наміром винного, вчинене не містить ознак злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК і може кваліфікуватися за п. 13 ч. 2 цієї ж статті.

У випадках, коли умисел винного був спрямований на позбавлення життя двох або більше осіб, вбивство однієї людини і замах на життя іншої слід кваліфікувати за ст. 115 (частинами 1 або 2), ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК незалежно від послідовності злочинних дій.

Так, М., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час бійки з метою вбивства вдарив Д. вилами в голову, чим позбавив його життя. Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на вбивство ще двох осіб, М. завдав удар в ліву бокову частину грудної клітки Б. І., заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, а коли останній разом зі своїм братом Б. В. почав тікати з місця події, М. з вилами в руках намагався наздогнати їх, але умисел до кінця не довів, оскільки потерпілим вдалося втекти і Б. І. було своєчасно надано медичну допомогу. Суд визнав М. винним у вчиненні замаху на умисне вбивство двох або більше осіб. Верховний Суд України, скасувавши цей вирок, зазначив, що нри кваліфікації вчиненого необхідно виходити з того, що в разі, коли нри реалізації умислу на вбивство двох або більше осіб було позбавлено життя лише одну з них, цей склад злочину є закінченим і повинен мати самостійну кваліфікацію (ВВСУ. - 2002. - № 3. - С. 16-17).