Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

15. Відповідно до п. 2 примітки до цієї статті повторним визнається також заволодіння транспортним засобом, якщо воно вчинене після злочинів, передбачених статтями 185, 186, 187, 189, 190, 191, 262 КК.

Не будуть повторним заволодінням транспортним засобом неодноразові спроби вчинити цей злочин, якщо це відбувається в одному місці з невеликим проміжком часу.

16. Заволодіння, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, передбачене також і в ст. 278 КК (див. коментар до цієї статті).

17. Заволодіння транспортним засобом з проникненням у приміщення чи інше сховище.

Проникнення — це протиправне вторгнення у приміщення або інше сховище з метою заволодіння транспортним засобом. Воно може здійснюватися таємно або відкрито, з подоланням перешкод або опору людей. Вторгнення може вчинятися і шляхом обману або підкупу людей всупереч волі особи, яка охороняє транспортні засоби.

18. Приміщенням визнається будівля, споруда, яка призначена для розміщення транспортних засобів або іншого майна. Інше сховище — це призначена для постійного чи тимчасового збереження (стоянки) транспортних засобів ділянка території, обладнана огорожею, навісом, іншими технічними засобами чи забезпечена охороною.

19. Якщо особа має доступ до приміщення чи іншого сховища завдяки своєму службовому становищу чи роботі, яку виконує (робітник, контролер, охоронець тощо), то заволодіння транспортним засобом при виконанні ним своїх службових обов’язків не є кваліфікованим складом злочину за цією ознакою.

20. Дії, що завдали значної матеріальної шкоди потерпілому, є кваліфікуючою обставиною, яка передбачена ч. 2 цієї статті. При вирішенні цього питання потрібно враховувати передусім вартість пально-мастильних матеріалів, які були витрачені при використанні транспортного засобу. Крім того, якщо було пошкоджено транспортний засіб при його використанні, то потрібно враховувати вартість ремонту. Крім прямих матеріальних збитків, потрібно враховувати нестримані прибутки, які можуть бути спричинені внаслідок того, що власник або користувач не може використовувати транспортний засіб за призначенням — для перевезення вантажів, пасажирів чи виконання робіт.

21. Частина 3 статті передбачає відповідальність за дії, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (див. коментар до ст. 278 КК), або вчинені організованою групою, або щодо транспортного засобу, вартість якого у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

22. В частині 4 статті передбачені умови звільнення від кримінальної відповідальності. Це питання може вирішувати лише суд.

По-перше, це можливо за умови, що особа вперше вчинила цей злочин без застосування будь-якого насильства до потерпілого чи погрози його застосування.

По-друге, особа повинна добровільно заявити про це правоохоронним органам.

По-третє, особа повинна повернути транспортний засіб власнику чи користувачу і повністю відшкодувати завдані збитки.

23. Заволодіння транспортним засобом за багатьма ознаками має схожість з викраденням чужого майна. Відмінність цих злочинів можна провести за їх об’єктом і предметом.

Об’єктом викрадення чужого майна є відносини власності, а об’єктом цього злочину є відносини, які забезпечують безпеку руху та експлуатації механічного транспорту. Предметом викрадення є будь-яке чуже майно. Предметом цього злочину є транспортні засоби, які згідно з чинним законодавством визнаються джерелом підвищеної небезпеки.

24. Проте це не виключає кваліфікації цього злочину за сукупністю із злочинами проти власності. Так, якщо особа незаконно заволоділа транспортним засобом, користувалася ним, а потім викрала магнітофон, інші речі в транспортному засобі і залишила його, то вона буде притягатись до відповідальності за цей злочин і за крадіжку чужого майна.

25. Якщо при керуванні транспортним засобом, яким особа незаконно заволоділа, порушені правила дорожнього руху, що викликало смерть потерпілого або спричинення йому тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, то відповідальність настає за сукупністю злочинів (статті 286 і 289 КК).

26. За сукупністю злочинів настає відповідальність особи, яка при заво-лодінні транспортним засобом, поєднаним із насиллям, спричинила смерть потерпілому (статті 115 і 289 КК).

Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу

Знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу —

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Безпосереднім об’єктом цього злочину є суспільні відносини, які забезпечують порядок реєстрації транспортних засобів, вірогідність номерів їх основних частин і агрегатів.

2. Предметом злочину є кузов, двигун, шасі чи номерна панель, на яких заводським способом позначено номери. При реєстрації транспортних засобів у технічний паспорт заносяться ці номери, завдяки чому транспортні засоби можуть бути ідентифіковані.

3. Небезпечність цього злочину полягає в тому, що знищення, підробка або заміна номерів позбавляє можливості ідентифікувати транспортний засіб. Це в свою чергу перешкоджає розкриттю злочинів, у тому числі викрадення транспортних засобів тощо.

4. З об’єктивної сторони злочин виражається у знищенні, підробці або заміні ідентифікаційного номера двигуна, шасі або кузова, або заміні номерної панелі з ідентифікаційним номером.

5. При знищенні номера з агрегата зникають всі цифри або літери, а при його підробці змінюється одна або кілька цифр або літер. Злочин є закінченим з моменту вчинення зазначених у диспозиції статті дій. ‘

6. Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел.

7. Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку.

Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил

Порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,—

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що на всіх видах механічного транспорту створюються необхідні умови для забезпечення порядку і захисту життя і здоров’я людей, які користуються транспортними послугами. Внаслідок порушення чинних на транспорті правил гинуть люди, матеріальні цінності тощо, у зв’язку з чим і встановлена кримінальна відповідальність за ці діяння.