Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
- Название:КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:неизвестно
- Год:неизвестен
- ISBN:нет данных
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Право - КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ краткое содержание
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - читать онлайн бесплатно полную версию (весь текст целиком)
Интервал:
Закладка:
2. Об’єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв’язком між діянням і наслідками.
3. Діяння виражається в порушенні чинних на транспорті правил. Диспозиція цієї статті є бланкетною. Тому при вирішенні питання про кримінальну відповідальність потрібно звертатись до різних правил, статутів, інструкцій, які діють на всіх видах транспорту. При звинуваченні потрібно посилатись на конкретні норми, параграфи, статті, які були порушені при вчиненні цього діяння. Найбільш розповсюдженими в судовій практиці є такі порушення: проїзд через залізничну колію транспортних засобів у нев-становлених для цього місцях, невиконання вимог при випасі або прогоні тварин біля аеропортів, залізничних колій, автомобільних шляхів, перехід вулиць у невстановлених місцях або на червоне світло світлофора, самовільне відчинення дверей у поїздах, автобусах, трамваях і тролейбусах, невиконання правил дорожнього руху велосипедистами та водіями гужового транспорту тощо.
4. Наслідками цього злочину є загибель людей або інші тяжкі наслідки. Для кримінальної відповідальності досить загибелі хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків слід відносити спричинення потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди.
5. Між діянням і наслідками повинен бути встановлений причинний зв’язок. Для встановлення причинного зв’язку в суді нерідко призначаються експертизи.
6. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням особи до вчиненого нею діяння і його наслідків. Порушення правил може бути як умисним (прямий умисел), так і необережним (злочинна недбалість). Щодо наслідків вина особи може бути лише необережною (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). В цілому цей злочин є необережним, оскільки суб’єктивну сторону цього діяння визначає психічне ставлення особи до наслідків.
7. Суб’єктом злочину можуть бути пасажири, пішоходи, велосипедисти, погоничі і пастухи худоби, особи, які управляють човнами, байдарками і маломірними суднами, які досягли 16-річного віку.
8. На практиці інколи виникає питання про відмежування цього злочину від пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК). Порушуючи чинні на транспорті правила, особа робить непридатними для експлуатації шляхи сполучення, засоби зв’язку або сигналізації. Наприклад, при переїзді через залізничну колію у невстановленому місці трактором, комбайном, грейдером або при виконанні різноманітних робіт. Відмежування проводиться за характером вини. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів вчиняється тільки умисно. При порушенні чинних на транспорті правил пошкодження засобів транспорту відбувається тільки з необережності.
Стаття 292. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
1. Пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів автоматики, зв’язку, сигналізації, якщо це призвело до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричинило небезпеку для життя людей, —
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом, —
караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків, або вчинені організованою групою, —
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що при пошкодженні об’єктів магістральних трубопроводів створюється загроза настання тяжких наслідків. Це викликає загибель людей, матеріальних цінностей, спричинення тілесних ушкоджень, може призвести до катастрофічних наслідків для екології, рослинного і тваринного світу. Крім того, такі діяння порушують нормальну роботу самого трубопроводу, що викликає негативні наслідки для інших галузей господарської діяльності.
2. Предметом цього злочину є магістральні трубопроводи, відводи від них, а також технологічно пов’язані з трубопроводами об’єкти, споруди, засоби автоматики, зв’язку, сигналізації. Зазначені елементи, засоби магістральних трубопроводів виконують різні технічні функції, мають конструктивні особливості. Але з точки зору кримінального права вони є однаковими, тому що, по-перше, всі вони забезпечують нормальне функціонування складної технічної системи трубопроводу. По-друге, вони повинні бути придатними для експлуатації і виконувати свої функції залежно від призначення. Тому устрої і елементи цього виду транспорту, які є непридатними для функціонування, або не включені до системи трубопроводу, не можуть бути віднесені до предмета цього злочину.
3. Не є предметом цього злочину трубопроводи, які не відносяться до магістральних, а також водопроводи, аміакопроводи, каналізаційні і меліоративні мережі тощо.
4. Об’єктивна сторона цього злочину полягає в: а) діях; б) суспільне небезпечних наслідках; в) причинному зв’язку між ними.
5. Дії особи виражаються в пошкодженні або руйнуванні зазначених предметів.
6. Пошкодження — це протиправний вплив на предмет, що виводить з ладу окремі ділянки трубопроводу, споруди на них, засоби зв’язку, сигналізації, автоматики тощо, які забезпечують нормальне функціонування магістрального трубопроводу, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації згідно зі своїм цільовим призначенням.
7. Руйнування — це протиправний вплив на об’єкт магістрального трубопроводу шляхом порушення його цілості і структури, внаслідок чого технічна система трубопроводу стає непридатною для експлуатації. Зруйнованими можуть бути лише відносно окремі устрої, агрегати, вузли, які технологічно пов’язані з трубопроводом. Сам трубопровід, який простягається інколи на сотні кілометрів, не може бути зруйнований, він може бути лише пошкоджений. Зруйнований об’єкт цього виду транспорту підлягає заміні, а пошкоджений — може бути відремонтований, відновлений шляхом ремонту, заміни окремих його частин і механізмів. Слід мати на увазі, що і при пошкодженні та руйнуванні трубопровід стає непридатним для експлуатації.
Читать дальшеИнтервал:
Закладка: