Олександр Дан - ІНСОМВІТА. Психологічний трилер з елементами детективу

Ту саму процедуру пан Коне провів ще з декількома діамантами. Араби задоволено кивнули, вони отримали саме те, що очікували.

Діаманти, справді, були чудові, важко було знайти щось подібне за запропонованими московитом цінами і в такій кількості.

Нарешті, гемолог, перевіривши черговий камінь, подивився на шейха, але той ледь помітним рухом руки дав зрозуміти Коне продовжувати роботу. Гемолог на знак згоди також кивнув головою, ретельно спакував діамант у мішечок і поклав його разом із сертифікатом до ящика. Потім узяв зі столу інший діамант і його почав пильно розглядати крізь лупу.

Роберт уважно спостерігав за діями гемолога.

Минуло вже півгодини, але гемолог не переглянув ще й половини каменів. Він дуже ретельно перевіряв їх відповідність сертифікатам і ще більш ретельно пакував у мішечки і вкладав усе знову до металевого ящика.

Незважаючи на офіційність заходу, у кімнаті ніякого напруження не було. Чехи з шейхом через перекладача-араба про щось тихо розмовляли.

Роберт підійшов ближче до гемолога і тихо запитав французькою:

– Пане Коне, ви живете в самому Конакрі?

– Ні, мсьє Бланш, – відповів Коне, не відволікаючись від роботи, – коли помер мій великий друг пан Лансана Конте, президент республіки, мені довелося поїхати. На початку 2009 року я виїхав до ПАР. Там і живу досі. Там живе і вся моя родина.

Коне говорив спокійно, уважно вдивляючись крізь збільшувальну лінзу в черговий шматок обробленого вуглецю.

Тут до кімнати увійшов банківський офіцер і покликав Роберта:

– Містере Бланш, вас кличуть до телефону.

У слухавці Роберт почув схвильований голос свого друга, начальника служби безпеки компанії Йована.

– Робі, у нас вималювалася проблема. Я тільки-но отримав інформацію з клініки. У Зімме не інфаркт. У його крові виявили потужний токсин, – Йован замовк, а потім майже пошепки додав: – Роберте, це отруєння.

Останнє слово він вимовив повільно, по складах.

Роберт слухав мовчки. Він був приголомшений. Йован тихо продовжив:

– Я не знаю, з якого боку копати, але треба спокійно обміркувати, у чому тут справа і кому це все вигідно. Що на мене, хтось спробував вивести гемолога з гри.

– Йоване, ти шефові казав?

– Роландові? Звичайно! Він кинув усе і вже летить до офісу. Але я тобі вирішив особисто про це повідомити.

Роберт розумів: треба щось зробити і негайно. Саме до підписання основного контракту і початку транзакцій. Якщо угода тхне шахрайством, то їхня компанія потрапить у серйозний скандал. На кону авторитет цілої компанії.

Коли Роберт повернувся до кімнати для перемовин, там нічого не змінилося.

«Кому вигідно зірвати угоду? – розмірковував він, роздивляючись присутніх. – Арабам? Ні. Гроші вони перерахували до банку, рахунок також перевірено, там усе гаразд. Від роботи з готівкою вони одразу відмовилися. Тут усе чисто. Московити? Діаманти тут. Усе ретельно перевірено заздалегідь. До того ж проведено подвійну перевірку відповідності каменів сертифікатам. Пан Зімме вчора в ресторані захоплювався якістю діамантів. Він говорив, що кожен камінь щонайменше на п'ятдесят відсотків коштує дорожче, ніж пропонують московити. Цей гемолог, Коне, теж надійний фахівець. Його знайшли самі араби і перевірили. Тут теж начебто все чисто».

Але Роберт розумів, що якщо пана Зімме отруїли, то його хвороба і заміна гемолога – це ланки одного ланцюга. Усе то дуже підозріло. Адже пункт про п'ять відсотків штрафу за порушення строків – це вимога саме з боку московитів, з боку продавця.

Роберт ще раз оглянув кімнату. Усі спокійно розмовляли і чекали, коли гемолог закінчить свою роботу.

Роберт уважно подивився на гемолога, і зненацька його осінив божевільний здогад, але це треба було перевірити так, щоб усе виглядало природно.

Він підійшов до Коне і спитав на бамбара 17 17 Бамбара (Bamanankan) – мова народу бамана, Західна Африка. Належить до мовної сім’ї манде. :

– E be moun fo, a kani? 18 18 E be moun fo, a kani ? (Bamanankan) – Як ви гадаєте, каміння гідне? – Роберт вирішив запитати саме на бамбара, якою Тревор з його сновидінь володів досконало. Ніколи йому ще не доводилося користуватися цією мовою, але якщо Коне той, за кого себе видає, то він мусить його зрозуміти. У Конакрі на бамбара говорять майже всі поруч із французьким, а в провінції і поготів.

Але Коне не відповів. Він тримав у руках великий круглий діамант і вдавав, що не чує Роберта.

– A be dioli soro sissan? 19 19 A be dioli soro sissan? (Bamanankan) – Скільки, насправді, може коштувати цей камінь? – ще раз голосно спитав Роберт і впритул підійшов до Коне.

Гемолог спантеличено мовчав, зосереджено вдивляючись у діамант крізь лупу, наче нічого й не відбулося.

Араби звернули увагу на збентеження гемолога і замовкли. Чехи, очевидно, занервували, а один із них, піднявши слухавку, швидко вийшов із кімнати.

До кімнати одразу ж увійшов банківський офіцер. Він запитав Роберта, що трапилося.

Роберт стояв і дивився на Коне, чекаючи відповіді на свої запитання, але Коне мовчав. Він роздивлявся той самий діамант, навіть не розглядав, а прикипів до нього поглядом і, здавалося, навіть не дихав.

Тишу порушив чех. Він з властивим чехам акцентом невпевнено сказав:

– Усе добре. Побачивши діаманти, у людей іноді не витримують нерви. Великі гроші, велика нервозність.

Мехмет підійшов до Роберта і поцікавився, що трапилося.

Роберт подивився на шейха, потім на Мехмета і відповів арабською:

– Ні, не добре, панове. Ця людина не той, за кого себе видає. Він не гвінеєць. І навряд чи він пан Коне. Мені тільки що доповіли, що нашого гемолога, пана Зімме, було отруєно.

Шейх кивнув, і один з його охоронців підійшов упритул до чеха, а інший – до гемолога. Банківський офіцер по рації викликав службу безпеки банку. Розгублений Коне з рясно зіпрілим чолом озирнувся і тремтячими руками приречено опустив камінь до металевої коробки.

Шахрайська афера була простою і водночас зухвалою, хитромудро витонченою.

Першу перевірку відповідності каменів провів пан Зімме, якому араби цілковито довіряли. Після цього його усувають. Варіант отруєння був найпростішим і, з огляду на привітний та товариський характер Зімме, він не вимагав великої додаткової підготовки. Під час розмови гемологу непомітно підсипали отруту в їжу на столі.

Якщо араби надалі відмовляться від угоди за відсутності гемолога, вони змушені будуть заплатити величезне пенальті у п’ятдесят мільйонів доларів. Втрачати гроші через відмову від готової угоди ніхто не захоче. Природно, покупець звертатиметься до провідних гемологів Антверпена чи Ізраїлю в пошуках досвідченого фахівця. Зі свого боку, отримавши інформацію про вибраного стороною покупця гемолога, шахраї вжили всіх заходів, щоб усунути його, запропонувавши йому вигіднішу роботу, від якої той не зміг відмовитися.