Александр Майоров - Русь, Византия и Западная Европа: Из истории внешнеполитических и культурных связей XII—XIII вв.

Подробнее см.: Wolf S. Erfurt im 13. Jahrhundert. Städtische Gesellschaft zwischen Mainzer Erzbischof, Adel und Reich. Köln u. a., 2005 (Städteforschung. A. 67).

Этим событиям посвящена значительная литература, из новейших работ см.: Wolf G. Friedrich Barbarossa. Darmstadt, 1975. S. 192; Hiller H . Friedrich Barbarossa und seine Zeit. München, 1977. S. 344–346, 401; Wies E.W . Kaiser Friedrich Barbarossa: Mythos und Wirklichkeit: Biographie. Esslingen, 1990. S. 279, 342–343; Opll F . Friedrich Barbarossa. Darmstadt, 1990. S. 133. Общую характеристику отношений Штауфенов с Вельфами времен Фридриха Барбароссы см.: Appelt H. Friedrich Barbarossa (1152–1190) // Kaisergestalten des Mittelalters / Hrsg. H. Beumann. München, 1985. S. 177–198; Töpfer B . Friedrich I. Barbarossa // Deutsche Könige und Kaiser des Mittelalters / Hrsg. E. Engel, E. Holtz. Köln; Wien, 1989. S. 159–187; Ehlers J. Friedrich I. // Die deutschen Herrscher des Mittelalters, Historische Porträts von Heinrich I. bis Maximilian I. / Hrsg. B. Schneidmüller, S. Weinfurter. München, 2003. S. 232–257.

Обзор этого вопроса см.: Borgolte M . Die mittelalterliche Kirche München, 2004. (Enzyklopädie deutsche Geschieht. Bd. 17). S. 82–83.

Назаренко А.В . Древняя Русь на международных путях. С. 598.

См.: Altaner B . Die Dominikanermissionen des 13. Jahrhunderts: Forschungen zur Geschichte der kirchlichen Unionen und der Mochammedaner- und Heidenmission des Mittelalters. Habelschwerdt, 1924. S. 208–225.

Arnoldi abbatis Lubecensis Chronica Slavorum / Ed. J.M. Lappenberg // MGH. SS. T. XXI. Hannoverae, 1868. P. 215–216.

Татищев В.Н. История Российская. Ч. 1 // Татищев В.Н . Собр. соч.: В 8 т. Т. I. М., 1994. С. 201.

Tyl-Labory G . Aubri de Trois-Fontaines // Dictionnaire des lettres françaises. Le Moyen Age. Paris, 1964. P. 110–111; Dictionnaire du Moyen Age / Sous la direction de C. Tauvard, A. de Libéra, M. Zink. Paris, 2002. P. 109.

Schmidt-Chazan M . «Aubri de Trois-Fontaines, un historien entre la France et l'Empire» // Annales de l'Est. T. 36. Nancy, 1984.; Chazan M . L'Empire et l'histoire universelle de Sigebert de Gembloux a Jean de Saint-Victor (XII–XIV s.). Paris; Geneve, 1999 (Champion-Slatkine «Etudes medievales»).

Scheffer-Boichorst P . Chronica Albrici monachi Trium fontium… // MGH. SS. T. XXIII. Hannoverae, 1874. P. 631–643; Molinier A . Les sources de l'histoire de France des origines aux guerres d'Italie (1494). Т. III. New York, 1964. P. 90–91; Andrea A.J . Contemporary sources for the fourth crusade. Brill; Leiden; Boston; Koeln, 2000. P. 265–276.

См., например: Zientara B. Henryk Brodaty i jego czasy. Warszawa, 1975. S. 271; Geremek B . Kultura elitarna a kultura masowa w Polsce późnego średniowiecza. Wrocław, 1978 S. 178; Banaszkiewicz J. Kronika Dzierzwy: XIV — wieczne kompendium historii ojczystej. Wrocław, 1979. S. 164; Topolski J. Świadomość historyczna Polaków: problemy i metody badawcze. Łódź, 1981. S. 132; Labuda G . Zaginiona kronika z pierwszej połowy XIII wieku w Rocznikach Królestwa Polskiego Jana Długosza. Próba rekonstrukcyi. Poznań, 1983. S. 71, 82; Strzelczyk J . Szkice średniowieczne. Poznań, 1987. S. 63, 109; Satata Z . Poczet polskich królowych, księżnych i metres. Szczecin, 1990. S. 71; Wyrozumski J., Bukowski W. Cracovia— Polonia — Europa: studia z dziejów średniowiecza ofiarowane Jerzemu Wyrozumskiemu w sześćdziesiątą piątą rocznicę urodzin i czterdziestolecie pracy naukowej. Kraków, 1995. S. 474–475.

Головко О . Русь і руські князівства на сторінках польських наративних джерел // Terra cossacorum: Студії з давньої і нової історії України: Наук. зб. на пошану професора Валерія Степанкова. Київ, 2007. С. 375–376.

«Rex Russie, Romanus nomine, a finibus suis egressus et per Poloniam transire volens Saxoniam, et ecclesias destruere volens sicut falsus christianus, a duobus fratribus Poloniae ducibus Listec et Conrardo super Wisselam fluvium Dei iudicio percutitur et occiditur, et omnes quos secum aggregaverat aut disper-guntur aut interficiuntur» (Albrici monachi Triumfontium Chronikon. — 1241. / Ed. P. Scheffer-Boichorst // MGH. SS. T. XXIII. Hannoverae, 1874. P. 885).

Как представляется, первым из историков, кто сопоставил оба известия как относящиеся именно к галицко-волынскому князю Роману Мстиславичу, был Р. Репель ( Roepell R. Geschichte Polens. Hamberg, 1840. S. 608. Anm. 5).

Abraham W . Powstanie organizacyii kościoła łacińskiego na Rusi. T. 1. Lwów, 1904. S. 99–100; Чубатий М . Західна Україна іjhgfp Рим… С. 9–10.

Томашівський С. Історія України: старинні і середні віки. Мюнхен, 1948. С. 81; Пашуто В.Т . 1) Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950. С. 193; 2) Внешняя политика Древней Руси. М., 1968. С. 165, 221; Rhode G. Die Ostgrenze Polens. Bd. 1. Köln; Graz, 1955. S. 102; Грицак П. Галицько-Волинська держава. Нью-Йорк, 1958. С. 56; Рамм Б.Я . Папство и Русь в X–XV вв. М.; Л., 1959. С. 136; Widera B . 400 Jahre politische Beziehungen zwischen der Rus und Deutschland in der Yeit vor dem Mongoleneinfall // Ost und West in der Geschichte des Denkens und der Kulturrellen Beziehungen. Festschrift für E. Winter zum 70. Geburtstag. Berlin, 1966. S. 30–31; Щавелева Н.И. Древнерусские известия Великопольской хроники // ЛХ. 1976 г. М., 1976. С. 61–62; Свідерський Ю.Ю . Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької експансії в X–XIII ст. Київ, 1983. С. 78; Феннел Дж . Кризис средневековой Руси. 1200–1304. М., 1989. С. 65–66; Сахаров А.Н . Основные этапы внешней политики Руси с древнейших времен до XV века // История внешней политики России. Конец XV–XVII в. М., 1999. С. 58; Назаренко А.В. Русско-немецкие связи домонгольского времени… С. 268–269; Котляр М.Ф . 1) Данило Галицький. Біографічний нарис. Київ, 2002. С. 53–54; 2) Дипломатия Южной Руси. СПб., 2003. С. 127–128; Войтович Л.В. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006. С. 478–479.

Stökl G. 1) Russische Geschichte: von den Anfängen bis zum Gegenwart. Stuttgart, 1965. S. 108; 2) Das Fürstentum Galizien-Wolynien // Handbuch der Geschichte Russlands. Bd. 1. Stuttgart, 1980. S. 504–505; Forssman J . Die Beziehungen altrussischer Furstentugeschlechter zu Westeuropa. Ein Beitrag zur Geschichte Ost- und Nordeuropas im Mittelalter. Bern, 1970. S. 56; Lammich M . Fürstentenbiographien des 13. Jahrhunderts in den russischen Chroniken. Köln, 1973. S. 10; Pickhan G. 1) Kiewer Rus' und Galizien-Wolynien // Geschichte der Ukraine. Göttingen, 1993. S. 34; 2) Roman (R. Mstislavič) // LMA. Bd. VII. Stuttgart, 1999. S. 981; Lübke C. 1) Außenpolitik im östlichen Mitteleuropa: Expansion und Gegemonie am Beispiel Polens und des Landes Halič-Volyn (bis 1387) // Das Reich und Polen / Hrsg. von. Thomas Wünsch. Großfildern, 2003; 2) «Germania Slavica» und «Polonia Ruthenica»: Religiöse Divergenz in ethno-kulturellen Grenz- und Kontaktzonen des mittelalterlichen Osteuropa (8. — 16. Jahrhundert) // Grenzräume und Grenzüberschreitungen im Vergleich. Der Osten und der Westen des mittelalterlichen Lateineuropa / Hrsg. von K. Herbers und N. Jaspert. Berlin, 2007. S. 185.

Ср.: Jasienica P . Trzej kronikarze. Warszawa, 1964. S. 391–392; Włodarski B . Polska i Ruś. 1194–1340. Warszawa, 1966. S. 23, 28; Labuda G . Dwa zamachy stanu w Polsce (1177–1179, 1202–1206) // Sprawozdania Poznańskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk. T. 82. 1971. S. 103–104; Przybył M . Władysław Łaskonogi, książę wielkopolski 1202–1231. Poznań, 1998. S. 64–65.

Головко А.Б . 1) Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X — первой трети XIII вв. Киев, 1988. С. 87–88; 2) Давньорусько-польські відносини на початку XIII ст. (про обставини загибелі Галицько-Волинського князя Романа Мстиславича) // Міжнародні зв'язки України. Наукові пошуки і знахідки. Вип. 1. Київ, 1991; 3) Князь Роман Мстиславич та його доба. С. 173–177; 4) Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ, 2006. С. 241–245.

«Ubi rex Boemorum quendam de regulis Ruthenorum suae praesentiae obtulit eiusque ilium ditioni subdidit». (Gesta Friderici I. imperatoris auctoribus Ottone et Ragewino praeposito Frisingesibus. Appendix Ed. R. Wilmas // MGH. SS. T. XX. Hannoverae, 1868. P. 492).

Чубатий М. Західна Україна і Рим… С. 7; Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. С. 185; Назаренко А.В . Русско-немецкие связи домонгольского времени… С. 271–272.

ПСРЛ. Т. II. М., 1998. Стб. 666.

Назаренко А.В. Первые контакты Штауфенов с Русью (К истории русско-немецких отношений в 30-е годы XII века) // Восточная Европа в исторической ретроспективе. К 80-летию В.Т. Пашуто. М., 1999. С. 177.