Михайло Грушевський - Нарис історії українського народу

Грушевський М . «Кінець рутенства!»// Грушевський М. С. Твори: У 50 т. Т. 2 (Серія: Суспільно-політичні твори (1907–1914)). Львів: Світ, 2005. С. 50–60, 505–507.

Грушевський М. С. Твори: У 50 т. Львів: Світ, 2015. Т. 22: Нарис історії українського народу / Упор. І. Гирич, В. Кавунник. С. 481. (Серія: Монографічні історичні праці).

Грушевский М . Украинство в России, его запросы и нужды (глава из «Очерка истории украинского народа»). СПб: типография т-ва «Общественная польза», 1906. 48 с.

Грушевський М. «Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства // Грушевський М. С . Твори: У 50 т./ Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін. Львів: Світ, 2002. Т. 1 (Серія: Суспільно-політичні твори (1894–1907)). С. 75–82. Уперше надруковано у книжці: Статьи по славяноведению / Под ред. В. Ламанского. Вип. І. СПб., 1904. С. 298–304.

Поняття «міф» розуміємо не як альтернативу наукового мислення, а як наявність певних елементів світобудови у свідомості людини, які формують уявлення про її минуле.

Докладніше про державницькі візії М. Грушевського див.: Гирич І . Михайло Грушевський: публіцистика української революції (1917–1919) // Грушевський М . Повороту не буде!: Соціально-політичні праці 1917–1918 рр. / Упоряд., передм. І. Гирича; текстологія С. Панькової. Харків: Видавець Савчук О. О., 2015. С. 9—42.

Передусім маємо на увазі школу істориків Речі Посполитої Наталі Яковенко ( Яковенко Н . Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України/ Вид. 3-тє, переробл. і розшир. К.: Критика, 2006. С. 195–212); див., наприклад, статтю чільних її представниць Наталії Білоус та Наталі Старченко й думки про корисність для українського населення Люблінської унії ( Білоус Н. Люблінська унія 1569 р.: історіографічні погляди та інтерпретації // УІЖ. № 1. 2010. С. 65–83; Старченко Н . Люблінська унія як ресурс формування концепту політичного «народу руського» (1569–1648 рр.) // УІЖ. 2019. № 2. С. 4—45).

Грушевський М. Твори: У 50 т. Львів: Світ, 2015. Т. 22: Нарис історії українського народу/ Упор. І. Гирич, В. Кавунник. С. 218. (Серія: Монографічні історичні праці).

Грушевський М. Твори: У 50 т. Львів: Світ, 2015. Т. 22: Нарис історії українського народу / Упор. І. Гирич, В. Кавунник. С. 221. (Серія: Монографічні історичні праці).

Там само. С. 263.

Грушевський М . (рецензія на книгу: Уманец Ф. Гетман Мазепа. Историческая монография // Записки НТШ. 1898. Т. 21. Кн. 1. С. 20–23; Його ж . «Мазепинство» і «богданівство» // Грушевський М . Твори: У 50 т. Т. 2 (Серія: Суспільно-політичні твори (1907–1914)). Львів: Світ, 2005. С. 189–198, 530–532; Його ж . Виговський і Мазепа// Там само. С. 382–385, 582–585; Його ж. Шведсько-український союз 1708 р.// Грушевський М. С . Твори: У 50 т. / Редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. Львів: Світ, 2007. Т. 8. C. 123–134.

Грушевський М. Твори: У 50 т. Львів: Світ, 2015. Т. 22: Нарис історії українського народу/ Упор. І. Гирич, В. Кавунник. С. 285. (Серія: Монографічні історичні праці)

Йдеться про 92-й том «Записок НТШ», присвячений 200-річчю шведсько-українського союзу як альтернатива російського святкування 1909-го 200-річчя Полтавської битви. До цього тому входили, крім названої вступної статті голови НТШ, такі матеріали: Грушевський М . До портрета Мазепи // ЗНТШ. 1909. Т. 92. Кн. 6. С. 246–248; Грушевський О . Глухів і Лебедин (1708–1709) // Там само. С. 21–65; Єнсен А . Орлик у Швеції // Там само. С. 93—169; Його ж . Родина Войнаровських у Швеції // Там само. С. 170–193; Томашівський С . З донесень австрійського посла Плєйера в Москві 1708 і 1709 // Там само. С. 242–243; Його ж. Із записок Каролінців про 1708/9 р.// Там само. С. 66–92; Його ж. Листи Петра Великого до А. М. Синявського// Там само. С. 194–238; Його ж . Мазепа і австрійська політика // Там само. С. 244–245.

Грушевський М. Твори: У 50 т. Львів: Світ, 2015. Т. 22: Нарис історії українського народу/ Упор. І. Гирич, В. Кавунник. С. 370. (Серія: Монографічні історичні праці).

Грушевский М. Очерк истории украинского народа / М. Грушевский. СПб.: Общественная польза, 1904. 380 с.

Грушевский М. Очерк истории украинского народа / М. Грушевский. 2-е изд., доп. СПб.: Общественная польза, 1906. 521 с. + 3 карты.

Грушевский М. Очерк истории украинского народа / М. Грушевский. 3-е изд., доп. К.: Типография первой киевской артели печатного дела, 1911. 568 с. + 5 карт.

Грушевский М. Иллюстрированная история украинского народа / М. Грушевский. СПб.: Тип. т-ва «Екатериногорск. печатное дело», 1913. Вып. 1. С. 3—64; Вып. 2. С. 64—160; Вып. 3. С. 161–256; Вып. 4. С. 257–366 (Бесплатное приложение к неделе «Вестника знания»).

Грушевский М. Очерк истории украинского народа / М. Грушевский; сост. и авторы ист. – биогр. очерка В. Смолий, Ф. Шевченко, примеч. А. Гуржия, В. Рычки. К.: Лыбидь, 1990. 400 с. («Памятники исторической мысли Украины»).

Грушевский М. История украинского народа. Автобиография / М. Грушевский; текст, перевод С. Шумова, А. Андреева. М.: Монолит – Евролинц – Традиция, 2002. 416 с.

Кавунник В. Історія видання «Очерка» Михайла Грушевського / В. Кавунник // Грушевський М. Твори: у 50 т. / редкол.: Г. Папакін, І. Гирич. Львів: Світ, 2002. Т. 22: Нарис історії українського народу / упор. І. Гирич, В. Кавунник, 2015. С. V–XLII (Серія «Монографічні історичні праці»).

«Історія України-Руси», Львів, 1898–1903, вийшло чотири томи, до кінця ХVІ ст. З цього року друкують друге видання.

Виходить у Лейпцигу, у фірмі B. G. Teubner.

«Звичайна схема «русской» історії і справа раціонального укладу історії східного слов’янства» – «Статьи по славяноведению», І, СПб., 1904.

Щодо погляду, за яким наступність устрою, права й культури Київської Русі перебуває в куди тіснішому зв’язку з життям Вел. кн. Литовського, ніж Вел. кн. Московського, то він зовсім не становить якогось спеціально українського погляду. Історики права, зовсім далекі від будь-якого українофільства, вказували давно на цей тісний зв’язок, і, наприклад, у недавно виданому збірнику учнів проф. Владимирського-Буданова дуже потужно й дружно висловлена думка, що Вел. кн. Литовське, а не Московське було спадкоємцем права та правового устрою Київської Русі (див. «Сборник, посвященный М. Ф. Владимирскому-Буданову», стор. 383–385, та мої зауваги щодо цих поглядів у V томі «Історії», прим. 1).

Вийшло п’ять томів, що доводять історію України до кінця ХVІ ст. (розд. 7 і 8 тому V, на які зроблено посилання на стор. 200 і 214 – огляд економічних умов ХV – ХVІ ст. та історія культурного руху кінця ХVІ – початку ХVІІ ст., – при випуску V тому довелося відкласти до наступного – шостого). Перші три томи цитуємо за другим виданням, четвертий і п’ятий – за першим. Перший том вийшов також по-німецьки (Geschichte des ukrainischen Volkes, Kommisionverlag von B. G. Teubner in Leipzig).