Дар'я Мороз - Дякую тобі. Любовний роман 18+
- Название:Дякую тобі. Любовний роман 18+
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:Литагент Ридеро
- Год:неизвестен
- ISBN:9785448519444
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Дар'я Мороз - Дякую тобі. Любовний роман 18+ краткое содержание
Дякую тобі. Любовний роман 18+ - читать онлайн бесплатно полную версию (весь текст целиком)
Интервал:
Закладка:
Дякую тобі
Любовний роман 18+
Дар'я Андріївна Мороз
© Дар'я Андріївна Мороз, 2017
ISBN 978-5-4485-1944-4
Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero
Зміст
1-Дії переможуть страх.
2-Чоловік хоче бути у жінки першим, а жінка хоче бутив чоловіка останьою.
3-Жінка вірить слову,,кохаю,, лише тоді, коли воно сказане тихо і просто.
4-Як легко вимовити слово прощавай і як же боляче його почути.
5-Життя частіше схоже на роман, ніж романи – на життя. Жорж Санд.
6-Любов-це не вибір, а доля.
7-Бувають такі заборонені удари в кохані – не те що крикнути, дихнути потім не можливо.
8-Нікому не віддавайте того – з ким щасливі. С. Єсенін.
9-Життя – це те, що трапляється з нами саме тоді, коли у нас інші плани.
10-Інколи, люди не є тими, ким здаються на перший погляд.
11-Як байка, так і життя, цінується не за довжину а за зміст. Луцій Сенека.
12-Деяким психологам, теж потрібні психологи.
13-Кохання як війна: легко розпочати та важко зупинити. Г. Л. Менкен.
14-Життя є поєднання меду і жовчі. Луцій Апулей.
15-Ми в житті кохаємо лише раз, а після шукаємо лише схожих. С. Єсенін.
16-Смерть не є кінцем, а є початком чогось нового.
17-Почни життя з чистого аркуша, але залиш копію старих помилок
18-Happy and
Глава 1- Дії переможуть страх
Я просинаюсь від того, що болить нове тату. Солнце світить з вікна так, що я нічого не бачу. Прижмурююсь, потираю бочину. Ах, як болить. Дивлюсь на татушку, квітка на все бедро. Середина чорнобіла, листки у квітки зелені, а сама серединка має білі точки, на яких нібито пильця. Класно вийшло, на сонці вона ніби оживає. Взагалі у мене шість тату. Поки. Я впевнена що на цьому я не зупинюсь. ПЕРША-Зірка. На лівій руці на середньому пальці. Вона означає успіх. Умовила своїх двух подруг, Кетрін і Лілі, теж набити, як клятва дружби. Вони довго ломались, але у мене левина хватка. І ще, я вперта, як віслюк. А ще я люблю себе і батька і люблю тату. Ну звісно і своїх подруг. За них глотку перегризу. Любому. ДРУГА-надпис на серці, під лівою грудью… написано… Dad (тато).ТРЕТЯ-надпис на правому боці… A woman’s heart is like an ocean, such as deep and full of secrets! (Сердце женщины как океан, такое же глубокое и полное тайн!) ЧЕТВЕРТА-надпис на запясті на лівій руці, магічні Руни. Для захисту, від зглазу. П'ЯТА-квітка. ШОСТА-хрест між грудьми. Простий, чорний в знак того, що Віра завжди зі мною. -Мія… Міяяяя!!!! -лунає крик з низу. Це батько.-Доню… давай їсти і в школу. Швидко!!!! – кричить він. -Біжу, біжу!!! -я швидко відкриваю шкаф, одягаю чорні лосіни, рубашку чорну в червону розу і босоножки на квадратних високих каблуках, теж чорні. Люблю гарно одягатись. Хоч і живемо ми з татом бідно, це не заважає мені ходити по дешевим магазинам, по секендам і купляти собі класнючі речі. І похуй хто, що думає. Я, як крот-як зариюсь у глубинку магазина то знайду навіть ті речі про які самі продавці забули. Тато завжди мене вчив, що жінка повинна бути гарною, чистою, а ще вона повинна мати гарні духи та каблуки. Ось це і стало моїми фішками. Можливо речі мої були дешевими але, вони були чисті, вигладжені, я завжди на каблуках і з бомбезними духами, що залишали за собою шлейф. Страстю стали тату, дліні уходжені волоси, спорт. Дивлюсь у дзеркало. Дівчина 175 смс росту.65 кг вага. Волосся нижче плеч, з верху золотий блонд а кінчики я залишила білі. Форми у мене теж нічого, груди 3 розмір, талія середня, любов до спорту виточила мою фігурку як нада. От і добре. Жалко, що мені ніхто неподобається з нашої школи. Одні козли. Не люблю людей, які думають, що вони супер красотки чи секс терористи. Аж бісять сука мене.
В любій ситуації, при любому сімейному достатку чи статусі, потрібно залишатись людиною. Сніданок у татиному розуміні- це горяче кофе з молоком та бутерброд, чи якісь солодощі. Всі мої ровесниці сидять на білкових диєтах, підщитують калорії, а мені похер.
Офіційна об'ява: Я солодкоїшка!!!!! Забігаю на кухню пахне сигаретою і кофе. Біля столу стоїть тато, лише 7:30 ранку а він ще не прохмелів. Татусь останім часом випиває щоденно, але мене це не тривожить, доки я в нього на першому місці, все гуд. Він мене любить а я його. Чому я живу з ним? І де моя так звана матуся??? Хто блять знає де ця нещасна, коли вона кинула та розвелась з татом мені було 13 років, а через пів року, я знайшла її номер телефону і напросилась на вихідні. Це були найгірші вихідні в моєму короткому житі. цілий день я просиділа одна у квартирі. Вона була на роботі. А в вечері ми майже нерозмовляли.
Ми були ніби чужі, ненавиджу її. Останіми її словами було:
– Знаєш чому я тебе ніколи не любила? Ти схожа на них!!!!!Вибач, але я не могла залишитись з вами, колись ти мене може зрозумієш. І прошу більше мене нерозшукуй. Пройде час я сама тебе знайду.
Пішла вона. Сука.
– Ау!!!!! – тато махає рукою перед обличчям. -Що завтикала????
Я посміхаюсь. Він завжди казав, що він у мене продвинутий. Відпускав мене на дискотеку, пригощав пивом. Навіть коли подруги приходили він з ними спілкувався на одному рівні. Дивлюсь на нього.
– Ага, завтикала. Милуюсь тобою! Може досить бухати? Я тебе звісно люблю. Але, якщо я ще хоч раз знайду тебе готовим на підлозі, я витягну тебе на двір, на газон і залишу там! – :-) :-) :-) :-) :-) :-)
-Ти мене ніколи не залишиш! -один нуль
-Знайду свого коханого, прекрасного принца і звалю з цього нещасного містечка! – удар у відповідь.
– Незалишеш, ти знаєш, що я без тебе здохну з голоду або зіпьюсь!!! – два нуль, він виграв. От старий гавнюк, знає на що надавити. Коли мати мене вигнала, ну… після останього нашого побачення, він навіть не задумався за те, щоб мене не брати до себе. Він був ображений що я знайшла її але, я ж його кохана донька. Тому я в долгу. Я навіть в коледж не йду. Хоча понад усе хочу поїхати з цього скучного містечка.
– Пока Андрюшка!!! – ніжно кажу я татові, сідаю на свій транспорт-велосипед, і їду до школи. Велик у мене розового кольору. Я сама його красила. З переду корзинка. В ній сумка з підручниками, ну скоріше в ньому один зошит, ручка, і книга з літератури. Сьогодня в школі перший день, останього року. Блін я в 11 класі. Аж невіриться. Випускний клас. Їду. Бачу свою банду. Ми вшколі, не те, що самі популярні але десь біля пятистолу. На нього ми ніколи непритендували. Нас всі любили, ніхто нетрогав і ми були самі по собі. От і круто. Всі довольні. Я спригую з свого харлея, хватаю сумку і лечу до подруг, що вже мене чекають. Вони як промені сонця що прориваються скрізь сірі хмари. Випригую їм на руки. Ми валемось на землю. Всі на нас дивляться… Обіймаю. Цілую їх. Ми хохочемо у все горло. Не знаю скільки хвилин ми лежали і дуркували.
Читать дальшеИнтервал:
Закладка: