Та - Білінгва українсько-російська. Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1
- Название:Білінгва українсько-російська. Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1
- Автор:
- Жанр:
- Издательство:Литагент Selfpub.ru (неискл)
- Год:2021
- ISBN:978-5-532-98340-3
- Рейтинг:
- Избранное:Добавить в избранное
-
Отзывы:
-
Ваша оценка:
Та - Білінгва українсько-російська. Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1 краткое содержание
Білінгва українсько-російська. Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1 - читать онлайн бесплатно ознакомительный отрывок
Интервал:
Закладка:
Давай ти зараз теж повеселишся і полоскочешь когось із родини! Можна зачаїтися, як ведмежа з пір'їнкою. Чи напасти, як кішка, із засідки і лоскотати вусами. Або атакувати, як мавпа, і лоскотати довгим хвостом.
Давай ты сейчас тоже повеселишься и пощекочешь кого-то из семьи? Можно затаиться, как медвежонок с пёрышком. А можно напасть, как кошка, из засады и щекотать усами. Или атаковать, как мартышка, и щекотать длинным хвостом.
Коли ми Вдома, то іноді навіть проводимо лоскотальні бої. Призначаємо час зустрічі всією сім'єю перед сном на дивані. Або вранці – спросоння і ще в піжамах – на ліжку. А іноді – після зарядки, на спортивних матах! Під час таких боїв всі лоскочуть один одного без зупинки до першого синяка або удару. І коли розходимося, ще деякий час ніхто не може зупинитися і полоскочує один одного поміж справ.
Когда мы Дома, то мы иногда даже проводим щекоточные бои. Назначаем время встречи всей семьёй перед сном на диване. Или утром – спросонья и ещё в пижамах – на кровати. А иногда – после зарядки, на спортивных матах! Во время таких боёв все щекочут друг друга без остановки до первого синяка или ушиба. И когда расходимся, ещё некоторое время никто не может остановиться и подщекочевает друг друга между дел.
Розкажи, який варіант вибрав ти: зробив засідку і полоскотав несподівано або влаштував сімейний бій лоскоту?
Запам'ятай тільки, щоб ніхто не сердився, золоте ведмеже правило, яке допомагає в будь-який ситуаціі. Навіть коли ведеш себе дуже погано, або просто не слухаєшся, що іноді буває з кожною дитиною, спроможні допомогти одні лише Чари. Як тільки ти зрозумів, що хтось хмуриться, або навіть починає лаятися, – всього-навсього потрібно обійняти та поцілувати, щоб виправити ситуацію. Якщо просити пробачення і не пригорнутися, це може не спрацювати! Але якщо щиро проявити ніжність, Батьки обов'язково заусміхаються.
Расскажи, какой вариант выбрал ты: устроил засаду и пощекотал неожиданно или устроил семейный бой щекоткой?
Запомни только, чтоб никто не серчал, золотое медвежное правило, которое помогает в любой ситуации. Даже когда ведёшь себя очень плохо, или просто не слушаешься, что иногда бывает с каждым ребенком, способно помочь лишь одно Волшебство. Как только ты понял, что кто-то хмурится, или даже начинает ругаться, – всего-то и нужно обнять да поцеловать, чтоб исправить ситуацию. Если просить прощения и не приласкаться, это может не сработать! Но если искренне проявить нежность, Родители обязательно разулыбаются.
Ведмеді-лінивці. Медведи-ленивцы
Якось ведмежата малювали замість тихої години. І як тільки захопленість їх майже вичерпалася, вони вирішили підбадьорити себе смаколиками. Попросили у Батьків чорного хліба з родзинками, щоб помалювати ще трохи. І коли почали їсти цей хліб, якого їм дали цілу буханку, почалися несподівані веселощі! Видно, родзинки в ньому були незвичайні.
Как-то медвежата рисовали вместо тихого часа. И как только увлечённость их почти иссякла, они решили подбодрить себя вкуснятиной. Спросили у Родителей чёрного хлеба с изюмом, чтоб порисовать ещё немного. И когда начали кушать этот хлеб, которого им дали целую буханку, началось неожиданное веселье! Видно, изюм в нём был необычный.
Так часто буває з сухофруктами. Вони лежать собі на сонечку, висихають і вбирають в себе розвеселий настрій від сонячних променів. Налаштування таке буває в деякі дні. Зазвичай тоді, коли під сонцем одночасно пустує багато людей або звірів, – тут же промінчики підхоплюють їх веселощі і розносять в своєму теплі. Так отримують заряд сухофрукти, що найближче до центру подій. А коли ці сухофрукти застосовують у готуванні, вони починають пустувати і бешкетувати теж.
Так часто бывает с сухофруктами. Они лежат себе на солнышке, сушатся и впитывают в себя развесёлый настрой от солнечных лучей. Настрой этот бывает в некоторые дни. Обычно, когда разом под солнцем нашалит много людей или зверей, – так тут же лучики подхватывают их веселье и разносят в своём тепле. Так получают заряд сухофрукты, что ближе всего к центру событий. А когда эти сухофрукты применяют в готовке, они начинают шалить и безобразничать тоже.
Ми вже зустрічали такий пустотливий сушений інжир, який їли в Бабусиному невареному варенні. Він відразу змушував усіх морщити носик і щулити очі, розмовляючи чужим голосом.
А одного разу ми їли таку курагу і чорнослив, які Королева Ведмедиця готувала з рисом. Так вони просто вийшли з-під контролю і весь вечір не давали заснути, примушуючи перевертати все в ліжку догори дриґа! Літали смішинки, подушки і ковдри. Ще трохи більше з'їли б на вечерю – літало б і пір'я, я впевнена.
Мы уже встречали такой озорной сушёный инжир, который кушали в Бабушкином неварёном варенье. Он сразу вынуждал всех морщить носик и щурить глазки, разговаривая чужим голосом.
А однажды мы ели такую курагу и чернослив, которые Королева Медведица готовила с рисом. Так они просто вышли из-под контроля и весь вечер не давали заснуть, заставляя переворачивать всё в кровати кувырком! Летали смешинки, подушки и одеяла. Ещё чуть больше съели бы на ужин – летали бы и перья, я уверена.
Прабабуся Хоуп якось надсилала нам сушену грушу, і це було незабутньо! Ми з неї варили компот і потім хіхікали до упаду. Юджин Джуніор навіть упісявся, так сильно сміявся!
З'ївши родзинки у смачному хлібі, Сенічка почав показувати мені, що він вміє їсти так повільно, як їдять лінивці. А потім за ним підхопили і брати! Виходило, що малювати вже не виходило. Зате всі навколо реготали, коли дивилися, як три ведмедики ду-у-уже по-вi-i-iльнo-o-о їдять хлібчик.
Прабабушка Хоуп как-то присылала нам сушёную грушу, и это было незабываемо! Мы из неё варили компот и после хихикали до упаду. Юджин Джуниор даже описался, так сильно смеялся!
Съев изюм во вкусном хлебе, Сенечка начал показывать мне, что он умеет кушать так медленно, как кушают ленивцы. А потом за ним подхватили и братья! Получилось, что рисовать уже не получалось. Зато все вокруг хохотали, когда смотрели, как три медвежонка о-о-очень ме-дле-е-енно-о-о едят хлебушек.
Юджин Джуніор ще малий і тому іноді забував, що треба повільно. Йому повинно виповнитися три роки тільки через місяць. І завдяки його забудькуватості, глядачі цієї імпровізованої вистави немов дивилися то сповільнену зйомку, то багато разів збільшену в швидкості.
Матуся Королева бурчала, що не можна сміятися з набитим ротом. Друга Матуся хмурилася на крихти, які невідомо звідки взялися. Хрещеного, як і всіх Татусів на світі, такі дрібниці не турбували.
Юджин Джуниор в силу своего возраста иногда забывал, что есть надо медленно. Ему должно было исполниться три года только через месяц. И благодаря его забывчивости созерцатели этого импровизированного представления словно смотрели то замедленную съёмку, то многократно увеличенную в скорости.
Читать дальшеИнтервал:
Закладка: