Ірина Солодченко - Перекручена реальність

– Знаєте, для мене питання психологічної експертизи є дуже наболілим. Я завжди сперечаюся з цього приводу з колегами і мені приємно, що ви поділяєте мою точку зору. Давайте спробуємо розібратися… Що таке психологічна експертиза? Я взяв з собою на семінар навіть відповідну Інструкцію. І тут написано, що психологічна експертиза встановлює особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в слідства чи суду виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки. Тобто слідчий вирішує комплексно дослідити підсудного, якщо він бачить, що якісь індивідуальні риси характеру вимусили того натиснути на курок. І головними завданнями психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. А такими індивідуально-психологічними особливостями, що суттєво впливають на характер злочину можуть бути підвищена агресивність, підкореність, жорстокість, нерішучість, етичні орієнтації, соціальні установки, мотиваційна сфера… Також психологи повинні визначити чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій в емоційному стані, як то: сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація тощо, що суттєво вплинуло на її свідомість і поведінку? Чи перебувала підекспертна особа в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання? Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?

– Все перелічене – пряма дорога до статті 116 «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання». Таке хвилювання якраз і виникає раптово, внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого. – Що і слід довести… Тобто психолог вирішує під яку статтю підпадає підсудний! Так ми переберемо міру… З нашою корупцією неважко підкупити психологів…

– Гадаю ви трохи перебільшуєте.. Згадайте постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах». Там сказано, що при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

– Так! Але ж ви бачите, що КСППЕ наразі використовують десь у 15-20 процентів злочинів!

– Пане Тарасе, особисто я бачу проблему в тому, що в Україні бракує методик з КСППЕ, проте є багато суперечливих питань. Найчастіше психолог консультує психіатрів, і тоді експертиза є просто судово-психіатричною. А експертиза може бути комплексною лише у випадку, коли психолог має відповісти на питання: чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості? Я наразі розглядаю справу, де експерт виступила радше як консультант, бо на ці питання вона не відповіла. Процитувала свідчення підекспертного та й годі… Втім акт КСПП підписаний спільно усіма членами комісії – психіатрами та психологами. Але в такому разі не можна визначити які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він довів і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень і несе за неї відповідальність.

– Так, так.. Згоден! – розпалився пан Тарас і навіть трохи почервонів. – Що означає комплексна експертиза? Два типи спеціалістів доходять спільного висновку, а спільний висновок – то спільна відповідальність. Та притягти до відповідальності психолога окремо вам не вдасться. Наразі така плутанина з цими КСППЕ… Шишков вважав, що питання про здатність особи до усвідомлено-вольової поведінки є неправомірним, якщо воно адресоване одночасно до психіатра та психолога. Поставлене у такому абстрактному, недиференційованому вигляді, без зазначення можливої причини зниження або втрати такої здатності як-то хворобливі розлади, нехворобливі відхилення, питання стає безпредметним. Експерти, що зобов’язані залишатися у межах своєї компетенції, тобто в рамках психіатрії або психології, нездатні дати на нього відповідь «взагалі», безвідносно до конкретного стану психічного здоров’я підекспертного.

– Але ж ви бачите, що останнього часу КСППЕ використовують для діагностики стана афекту аби пом’якшити покарання.

– В нас нема такого поняття як афект, як ви знаєте.. В нас є «стан сильного душевного хвилювання», яке ширше за своїм змістом від поняття фізіологічного афекту, оскільки фізіологічний афект характеризує лише медичний (психологічний) критерій сильного душевного хвилювання і не враховує юридичного.. Сильне душевне хвилювання, яке раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи, – це стан здорової людини, який супроводжується зміною вольової та інтелектуальної сфер, внаслідок чого значною мірою знижується її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними. Тому комплексна, разом із психологами, експертиза може бути корисною для уточнення діагнозу у випадках із нечіткими психічними аномаліями, які не виключають осудності, при афективних реакціях, аномаліях поведінки в момент правопорушення в особливо складних, екстремальних ситуаціях, у стані тяжкої втоми.

Пан Тарас замовк і заказав ще кави. А Ольга раптово відчула шалену втому і цілковиту нездатність вести таку напружену інтелектуальну розмову. Дощ за вікном навівав радше сон…. Та пан Тарас не зважав ані на дощ, ані на півсонний стан своєї співрозмовниці.

– Через що закрутили веремію…Серед злочинців, особливо вбивць, 30% мають психічні аномалії в рамках осудності. Тому психолог міг би бути нам з вами корисний, якби встановив, що сприяло виникненню й розвитку таких рис характеру, як дратівливість, агресивність, жорстокість і, що привело підсудного до зниження вольових процесів, підвищенню сугестивності, ослабленню стримуючих контрольних механізмів. Хоча…

– Ось вам і «хоча» … – з проволоком відгукнулася Ольга. – Суддя – це природний психолог, і якщо це не так, то йому краще зайнятися чимось іншим. Я завжди наскрізь бачу, що вплинуло на розвиток рис характеру моїх підсудних і бачу це без усіляких методик. Але я і не педагог… Виправити підсудного не можу, перевиховувати не хочу. Моє завдання – установити міру його покарання.