СтаВл Зосімов Премудрословскі - ШАЛЕНИЙ СИЩИКИ. Смішний детектив

– Аа, аа. -прослезілась вона і показала пальцем в бік дверей.

– Що ще? -сідя на підлозі запитав Клоп.

– Там, в сараї…

– Що там, в сараї? говори зрозуміліше…

– Там кішка здохла…

– Яка кішка? -снова запитав Оттіла, потираючи свій опухлий лоб. -Ти що мелішь?

– Мумія! -Расшірів очі в підлогу голоси вимовила вона.

– Зараз подивимося. -Оттіла встав на ноги і пішов босоніж в трусах в сарай.

Вчора він повернувся пізно вночі, коли всі спали і тому не поцікавився про витівки арештантів. Жінка попленталася за ним.

Сарай виглядав захаращеності. Все недоразобранное розкидане залишалася незмінною без змін. Посередині мотлоху сидів Остероід Одноглазовіч: пенсіонер, ветеран праці, скотар шостого розряду, народжений в день космонавтики. Чоловік бабки Клавкі, точніше – Клавдії Олдаровни фон Шлюхенберг, дочки барона, байстрюка сина Леніна. Вона так всім говорила.

– Ти що тут робиш? -спросіл Оттіла старого, хворого на дистрофію.

– Сиджу. -спокойно відповів дід і затягнув трубку.

– Це я бачу, що не працюєш.

– А що питаєш тоді?

– Як ти сюди потрапив? -добавіла Ізольда басом.

– Іди, я розберуся. -сказал Клоп дружині і повернувся до діда. -отвечай.

– Он, через дірку в стіні, головою кивнув Остероід.

Оттіла пробрався через мотлох до дірки в стіні і побачив зад корови, яка підняла хвіст. Він оглянув по верх її і жахнувся: виднілися дахи будинків.

– Там вулиця, чи що? -спросіл він у діда.

– Хе, зрозуміло.

– А де вся моя скотина? -Первое, що спало на думку клопів, який боковим зором і вушними сенсорними волосинками оглянув сарай зсередини. Кому припаде прибери ти свою жопу, -вскрікнул він і смикнув корові за хвіст. Та, в помсту, його обоссал струменем, як з пожежного шланга, тиском в сто атмосфер. Оттіла від напору відлетів на два метри на зад і потилицею вляпався в свинячий гній. До нього на допомогу по інерції підбігла Ізольда і присівши притулила його голову до своєї пишних грудей. І хотіла було заридати…

– Фу! -Отбросіла гидливо вона голову назад в гавно і бічним зором встежила, як стихав натиск мачи, що ллється з діри: «Мууу!!!» -проричала корова, дрістанул і повела свій зад, відмахуючись хвостом від бзик. і інших комах.

– Де Клавка? -спросіл дід і випустив кільце диму.

– Яка Клавка? -по-єврейськи відповів Клоп, що встає з гнойового лайна.

– Дружина моя, яку ти в рабство засудив!!! -заорал Остероід і спираючись на коліна долоньками підвівся. Його обличчя виражало, зміряй.

– Ізольда!!

– Що милий?

– Де ти кішку побачила?

– Он, дірі. Вона вилазила сюди з неї і ворушилася?! -впала в забарвлення Ізольда. -Я хотіла її дременуть, глядь, а вона в мумію перетворилася і цей дід-бабай.

– Де дружина моя, фашист? -перебіл Остероід.

Де ці гастарбайтери? -переспросіл Клоп Дружину.

– Не знаю? -пожала плечима Ізольда. -вчера ввечері вони сиділи в втрьох, тут.

– А потім? -Оттіла встав. а вага її ти – сядь, зараз розберемося.

– А потім я пішла спати.

– Кудашев вони поділися? Ці двоє – ладно, але Жаба?! Він покараний арештом з примусовими роботами. Втекли. Втеча!!! Клич Інцефалата, терміново. У нас втечу.

– А де моя дружина? -Дрожащім голосом промовив дід.

– Вона не прийшла на відпрацювання примусових робіт. Вона то ж сяде … -взбушевался Клоп.

– Бос!!! апчхи, -заорал Інцефалопат і з'явився в дірі з боку вулиці.

– Оу, ти вже тут? -Що кричиш? -вздрогнул Клоп. -Оператівно, хвалю.

– блаблабла, апчхи, патрон, ти тут? Я думав ти в будинку, ось і крикнув.

– За чим?

– Так, це, апчхи, я привів…

– Кого?

– Хіміка, апчхи, -ответіл Інцефалопат і замість його пики в дірі з'явилася руда, вся в прищах і вуграх, коса, блакитно-червоних очей морда односельця і тут же змінилася на Арутунову пику.

– Ну як? -спросіл єфрейтор.

– Що як? -Оттіла сморозил запитальною кисляк. -Ти, що, мені його пропонуєш? Я одружений, постарайся…

– Та ні, патрон, я його затримав, апчхи, -І Інцефалопат пхнув Хіміка в дірку, -лезь, давай, товсто жопий. -Но той застряг згаданим місцем в ній. Як кажуть: і не туди, і не сюди. Правильно, півтора центнера в рекламованому місці. Ось і жопа не ввійшла. Інцефалопат залишився за стіною, поруч з дупою хіміка на вулиці.

– Що він зробив? Те ж коноплю тер?

– Ні, гірше. Знущався над домашніми апчхи, тваринами. -ответіл через стіни Арутун.

– Моя скотина, що Хошу, то і творю.., фу, творю. -бризгаясь слонами, з шепелявив Хімік.

– А що він зробив? -вмешался дід.

– Так кабану копита відпиляв бензопилою, апчхи, сусіди і викликали. -отрапортовал Арутун.

– А що такого? Якщо я захотів холодець, -За виправдовувався затримано-застряглий. -то мені, накажіть, всю свиню різати? Тим більше в ній ще вазі замало, та й холодильник згорів.

– Так вона у тебе здохла б?! -удівілась, що стоїть за спиною чоловіка Ізольда і засміялася.

– Та не здохла б, кажу я вам, я ветеринар і рани обробив, а потім зашив.

– Рибальській волосінню, апчхи, -добавіл Арутун.

– І що такого?

– І чим же обробив? -спросіл Клоп.

– Самогоном.

– Дааа, знеболив, апчхи, -ухмильнулся Арутун. -Що свиня на все селище орала, що навіть апчхи, наркомани з конопляного п'ятака сдріснулі. А я їх, апчхи, між іншим, дві доби пас, без сну, без хавку, без Ізольда апчхи, стрічки.

– Який ізоляційної стрічки? -спросіл дід.

– Ну, улюбленої, -замялся Арутун і розплакався.

– Якої руки пов'язують в Америці. -перебіла Ізольда.

– Скотча, чи що? -поясніл Оттіла. -мдааа, -надул щоки Клоп. -це термін.

– Який термін? -Забубніл Хімік.

– За знущання над тваринами, стаття.. еее?! Не пам'ятаю. Але суддя року три дасть і статтю припаяти.

– Так заріжу я його, якщо належить.

– Пізно! -сделал висновок Оттіла. -уведі його Арутун і замкни в сараї у себе. -завопіл Арутун.

– Та щоб він у мене всю худобу апчхи, перепсував?

– Ти ж свиней не тримаєш? Коран не велить. -Добавіл Остероід.

– Я буддист, по-перше, апчхи, а по-друге, мій півень?! -захникал Арутун, -Он своєму в гребінець сережки вколов.

– А що, прикольно. Пірсинг в нашій країні не заборонений?! -засмеялся Хімік. -Панк – півень, прикольно.

– Ось це ти педикам в зоні розкажеш. -обломал дід. -пусть тут стирчить. Все одно не вибереться в найближчі п'ять днів, якщо його не годувати. А помічник твій нехай йому ще штани спустить. Нехай селяни милуватимуться. Може хто-небудь своїм корявим йому гудок прочистить. -заржал Остероід. -А, Арутун? Може ти його трахнешь за кабана? Стань чоловіком, а то так в хлопчаків вже жоден десяток років ходиш. Ні до однієї жінки в селі не підійшов. Підозріло як то?!

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.