Татьяна Лебедева - Бандерівка

Хлопці зняли маски. Під ними виявилися молоді розгублені обличчя.

— Льохо, ти прикриєш мене, підтвердиш, що вона чинила опір? — не вгамовувався солдат.

Льоша, брат Саші, схилився над дівчиною.

— Симпатична була!

— Ти ж бачив, я не хотів! Я не спеціально!

— Та, заспокойся, ми ж і приїхали мочити нацистів. Однією бандерівкою менше. Давай приберемо її кудись.

* * *

— Льош, ось ти кидаєшся словами «фашисти», «бандерівці», — говорив братові по телефону Саша. — А ти хоч розбирався в цих поняттях? За якими ознаками режим можна назвати фашистським? Чи є ці ознаки в Україні? За що боровся Бандера? Бандерівці здаються тобі якимись чортами з рогами. Ти бачиш тільки наклеєні ярлики, а будеш убивати живих людей. З якими «бендерівцями» ти поїхав воювати? З патріотами своєї країни? Побачиш «бендерівця» — поговори з ним, вислухай... а потім повертайся.

Сашу била лихоманка вже другий день. Богдана не виходила на зв'язок. Він намагався перейти кордон поруч з Луганськом.

— Льош, у мене зникла дружина. Останній раз вона писала мені, що під'їжджає до митниці у Довжанську. Я знаю, що ти там десь поруч. Будь ласка, пошукай Богдану. Благаю тебе! Ось її фотографія.

ЕПІЛОГ

За що іддала своє життя ця дівчина? За що її вбили? Я не можу знайти відповіді на ці питання. Я не можу зрозуміти причини. Зазвичай в епілозі пишуть, що далі сталося з героями. А я не уявляю, як тепер будуть жити ці люди. Я боюся навіть братися за опис того, як переживе цю новину Саша. І я не знаю, чи відчує, зрозуміє щось його брат. Чи зрозуміємо що ми, росіяни та українці, так швидко і дивно почали ненавидіти один одного? Чи зможемо подолати це? Чи вдасться пробачити один одного? Любов і прощення, які Бог зробив своїми стовпами на землі, — чи переможуть вони? Час покаже... А ми залишаємося жити, любити свої сім'ї, вірити у свої ідеали, але тільки не ненавидіти! Чуєте? Не ненавидіти.